Новини

Кияни, давайте жити чисто!

 

Вікторія Хрутьба,

доцент кафедри екології

та безпеки життєдіяльності

Національного транспортного університету

Кияни, давайте жити чисто!

 

   Ми, кияни, живемо в найкращому в світі місті! З вікон багатоповерхівок яскравим сонячним ранком милуємося спокійними водами Дніпра, величчю куполів Лаври на його схилах. А якщо ти живеш на Лісовому масиві, на Виноградорі чи на ДВРЗ, то внизу плещеться зелене море парків та лісових зон. Краса!

Але, потім, спустившись у двір, особливо якщо двірники не встигли навести порядок, чи  сміттєзбиральна машина затрималась, бачимо переповнені відходами контейнери, біля яких купи сміття. Гарний настрій зникає. В голові проносяться сердити думки про владу і звична думка про те, що в них там, в Німеччині (Польщі, Австрії тощо) чисті вулиці і двори, а в нас тільки бруд і завжди не вистачає коштів!

Воно таки вірно, влада повинна створити умови, розробити програми покращання, залучити ресурси… і т.д, і т.п. І в сусідів по ту сторону кордону чистенькі ошатні подвір’я та кошти на прибирання сміття знаходяться.

А ми що? Ми чекаємо, що хтось прийде і нам все поприбирає. Як у Миколи Некрасова «Вот приедет барин, барин нас рассудит. Барин сам увидит, что плоха избушка. И велит дать лесу – думает старушка!». В одній із шкіл міста при проведенні опитування щодо побутових відходів, учні 6 класу, не замислюючись, заявили – «Сміття має прибирати мер міста!». Уявіть на хвилинку – кияни вибирають мера чи голову КМДА і він (чи вона), взявши необхідне обладнання, починає ходити по вулицям, дворам чи квартирам і прибирає сміття. Нісенітниця! Кожен повинен робити свою справу! А проблему зменшення накопичення твердих побутових відходів (ТПВ) маємо вирішувати ми, кияни. Особисто! В кожній квартирі, домі чи подвір’ї. І методика давно відома. Але сусіди за кордоном її застосовують, а ми поки що, тільки говоримо. Це методика роздільного збору ТПВ в містах їх утворення. Тобто в домогосподарствах. Отже, безпосередньо кожній квартирі, домі чи подвір’ї.

Методика проста і складна одночасно.

Скажіть, куди Ви діваєте відходи, які утворюються у Вас дома? Правильно – у відро, що стоїть на кухні, а потім у сміттєзбірник у під’їзді чи контейнер на вулиці. Все сміття у купу. Дитина не доїла яблуко – у смітник! Дружина почистила картоплю – знов у туди.  Папір, коробки, поліетиленові пляшки і жерстяні банки з-під кільки – все разом у смітник! Коли відро наповнюється – у контейнер. Ми так робили завжди. Ми так звикли.

А в Європі не так. Вони не кидають всі відходи  в одне місце, а поділяють на дві, три або чотири фракції. Роздільний збір застосовують в усіх країнах Євросоюзу. Наприклад, в маленькому італійському курортному місті Ланіно-Сабіадоро через кожні100 мна вулиці стоїть по чотири різнокольорові контейнери для збору ТПВ.  Це дозволяє не тільки підтримувати чистоту у рідному місті, а й одержувати додаткові кошти за рахунок ресурсів, що ми викидаємо на смітник. Це відповідь на питання – де взяти кошти на утилізацію ТПВ.

Сьогодні ми викидаємо ресурси, які можна переробляти – папір, пластик, органіку тощо. Чи знаєте Ви, що папір можна переробляти до 8 разів? З пластикових пляшок повторно виробляють тару, використовують як пластифікатор у дорожньому будівництві тощо. В інтернеті велика кількість об’яв від підприємців – куплю пластикові пляшки, шини та інші відходи. Органічні відходи – це добрива та біогаз, який можна використовувати як паливо. Сьогодні держава витрачає кошти на те, щоб ці ресурси знищувати, бо скинуті в одну велику купу,  вони несуть величезну шкоду навколишньому природному середовищу та нашому здоров’ю.

Отже,  саме влада виступає з ініціативою роздільного збору ТПВ. Представник КМДА – КП «Київкомунсервіс» – координує процес впровадження цієї програми в місті.

До цієї програми залучено різні зацікавлені сторони. Підприємства житлово-комунального господарства зацікавлені в тому, щоб прибудинкові території були чисті. Ми з Вами також хочемо бачити не смітник у дворі, а квітники та дитячі майданчики. Підприємства перевізники ТПВ мають свій економічний інтерес. Всі згодні, що програма актуальні і необхідна. Проте, швидкість її впровадження ще занадто повільна. Проблема в тому, що ми, дорослі, звикли викидати відходи разом. Культуру поводження з відходами необхідно сформувати у свідомості    населення.

Світовий досвід довів, що дієвим способом формування культури поводження з відходами у населення є проведення інформаційно-просвітницьких заходів серед населення, популяризація сортування відходів та їх повторного використання.

Підхід «рівний-рівному» застосовується при реалізації проекту «Роздільний збір сміття – це наше майбутнє», який  виконується на основі договору про співробітництво між КП «Київкомунсервіс» та Національним  транспортним університетом. Вже декілька років студенти кафедри екології та безпеки життєдіяльності проводять просвітницькі заходи в загально-освітніх навчальних закладах міста.

Ціль проекту – підвищення екологічної свідомості громадян з питань поводження з відходами в Києві.

Актуальність проекту викликана тим, що однією з найбільших проблем сучасних міст є збільшення кількості твердих побутових відходів. Якщо газоподібні і рідкі відходи порівняно швидко поглинаються природним середовищем, то тверді часом можуть залишатися незмінними протягом сотень тисяч років. На Україні місця складування різного роду відходів на сьогодні займають площу приблизно 150 тис. га. Тверді побутові відходи є однією з найболючіших проблем сучасного міста, незалежно від його розміщення. З року в рік об’єми накопичення відходів збільшуються у геометричній прогресії.

Протягом 2010-2011 р.р. командою студентів Національного транспортного університету систематично проводилась  робота по підвищенню екологічної свідомості молоді та культури поводження з відходами. В рамках компанії було проведено ігротеки в 23 дитячих навчальних закладах Дніпровського району м.Києва та тренінги в 40 загальноосвітніх школах міста. Проведена компанія показує зацікавленість молоді у вирішені проблеми з відходами та її готовність сприяти покращанню стану міста. Проте  недостатня інформованість населення в цьому питанні не дає можливості приймати активну участь у вирішенні проблеми відходоутворення. Аналізуючи анкетування, що було проведено під час компанії, можна сказати, що 60% дітей та молоді не знають про призначення різнокольорових контейнерів, серед опитаних 10% намагаються розділити тверді побутові відходи (здають макулатуру, склотару). Кількість бажаючих прийняти участь в покращанні екологічного стану міста зростає з кожним заходом. Як приклад, до проведення кампанії по розділенню відходів лише 23% опитуваних дітей мали бажання займатися роздільним збором у себе вдома, а після проведення серії тренінгів ця цифра зросла до 47%.

Співпраця між НТУ та КП «Київкомунсервіс» продовжується. Студенти–екологи продовжують проводити заходи інформаційної заходи з питань роздільного збору ТПВ в закладах освіти Києва і залучати учнівську та студентську молодь в практичних акціях по зниженню негативного впливу відходів на навколишнє середовище.   Збільшується кількість волонтерів, що приймають участь у цих заходах. Збільшується кількість молоді, що свідомо відносяться до проблеми відходоутворення. Збільшується кількість контейнерів з роздільного збору. Більш сучасними стають сміттєзбиральні транспортні засоби. Більш ефективно працюють перевізники та підприємства житлово-комунального господарства. Міська рада планує будівництво сміттєсортувального комплексу. Все це означає, що разом, при плідній співпраці між владою, бізнесом і громадою ми зможемо призупинити швидкість процесу збільшення ТПВ, зробимо наше місто чистим і більш заможним.

 

You Might Also Like