044-594-77-14 Приймальня
Українська
КМДА
64
Небезпечні відходи

Управління відходами – збирання, перевезення, оброблення (включаючи відновлення та видалення), нагляд за такими операціями і подальший контроль, догляд за об’єктами видалення відходів після їх закриття, а також діяльність брокерів та дилерів. Це визначення запропоновано Директивою Європейського Парламенту та Ради 2008/98/ЄС про відходи.

Нормативно-правові акти ЄС, впровадження яких є обов’язковим для України, відповідно до Угоди про Асоціацію:

Рамкової Директиви № 2008/98/ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. “Про відходи та скасування окремих Директив”;

Директиви Ради № 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 р. “Про захоронення відходів” із змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) 1882/2003;

Директиви № 2006/21/ЄС Європейського парламенту та Ради від 15 березня 2006 р. “Про управління відходами видобувних підприємств та внесення змін і доповнень до Директиви 2004/35/ЄС”;

Директиви 94/62/ЄС Європейського парламенту та Ради від 20 грудня 1994 р. “Про упаковку та відходи упаковки”;

Директиви 2012/19/ЄС Європейського парламенту та Ради від 4 липня 2012 р. “Про відходи електричного та електронного обладнання (ВЕЕО)”;

Директиви 2006/66/ЄC Європейського парламенту та Ради від 6 вересня 2006 р. “Про батарейки і акумулятори та відпрацьовані батарейки і акумулятори”.

Нормативно-правові акти і нормативні документи, що розроблятимуться та прийматимуться на виконання цієї Стратегії, повинні базуватися виключно на принципах і положеннях відповідних актів європейського законодавства.

Українське законодавство що регулює поводження з небезпечними відходами.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Закон України «Про відходи».

Закон України «Про хімічні джерела струму».

Постанова КМУ від 13 липня 2000 р. № 1120 «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів»

Постанова КМУ від 13 липня 2016 р. № 446 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами»

Розпорядження КМУ від 20 лютого 2019 р. № 117-р «Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року»

Небезпечні відходи — відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Небезпечні відходи у складі побутових відходів — відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках і мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища або здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

З метою не потрапляння шкідливих речовин у повітря, воду або ґрунт, що завдає значної шкоди навколишньому середовищу. На сміттєзвалищах під впливом атмосферних факторів елементи живлення, ртутні лампи, швидко руйнуються, а речовини, які є в їхньому складі, випаровуються та вимиваються. Дані відходи підлягають переробленню та утилізації.
КП «Київкомунсервіс», як виконавець послуг з вивезення побутових
відходів
, проводить роботу щодо розвитку системи роздільного збирання твердих побутових відходів, одержання вторинної сировини, вилучення небезпечних відходів, що є у складі побутових.

Так, у 2017 році за рахунок коштів Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища КП «Київкомунсервіс» було закуплено 150 контейнерів для збору небезпечних відходів у складі побутових.
Із січня 2018 року КП «Київкомунсервіс» розпочало роботу зі встановлення контейнерів для збору небезпечних відходів у складі побутових по всіх адміністративних районах столиці, згідно визначених райдержадміністраціями місцями та погодженим адресним переліком.
Контейнери призначені для збору відпрацьованих батарейок, непошкоджених ртутних термометрів та енергозберігаючих ламп.
На контейнері нанесені позначки відповідних отворів для кожного типу відходів.
Ртутьвмісні термометри та енергозберігаючі лампи потрібно викидати лише в упаковці, або ж загорнутими у папір, аби уникнути їх пошкодженню.
Збір небезпечних відходів із контейнерів для збору небезпечних відходів у складі побутових, здійснюється по мірі їх заповнення по заявці від балансоутримувача, на території якого контейнер встановлено.

Детальна інформація щодо адресного переліку місць встановлення контейнерів

В подальшому планується встановлення нових контейнерів, що в свою чергу дасть можливість акумулювати небезпечні відходи в одному місці і так само організовано відправляти їх на утилізацію.
Технічні параметри контейнерів враховують вимоги до завантаження та тимчасового зберігання в них небезпечних відходів.

Батарейки

Батарейки — це хімічні пристрої, елементи яких вступають в реакцію, даючи на виході електрику. Корпус елементу живлення зроблений із металлу, який повністю ізолює вміст до того часу, поки оболонка не піддалася коррозії. У складі внутрішньої частини є не менш 10 хімічних високотоксичних елекментів і розчинні важкі метали – літій, ртуть, свинець, кадмій.

В кожній їз них є анод – порошок цинку, який просочений електролітом і катод – двоокис магнію в суміші з двоокисом титану.

В залежності від складу електроліту батарейки поділяються на:

Сольові

Лужні (алкалінові)

Літієві

Срібні

Ртутні.

Утилизуватись повинні аккумулятори, літієві, літій-іонні та цинкові батарейки. Крім цього, необхідно утилізувати стандартні акумулятори AA або AAA, які використовуються у побутових приладах: фотоапаратах, мобільних телефонах, ноутбуках та електро інструментах.
Переробка батарейок відбувається з нейтралізацією небезпечних речовин і вилучення металів для вторинного використання: вуглецю, цинку, заліза, марганцю.
З 1 т. батарейок можна отримати 288 кг. марганцю, 240 кг. цинку, близько 47 кг. графиту. Склад марганцю (28,8%) і цинкц (24%) в батарейках вище, ніж у природних покладах найбагатших руд (до 26%).

Як відбувається процесс утилізації батарейок:

Спочатку батарейки сортуются по технологічним групам.
Далі вони подрубнюються у спеціальному шредері.
Після подрібнення виходить шихта (вихідні суміші, що використовуються в пірометалургійних чи інших високотемпературних процесах (виробництво скла, цементу, деяких керамічних матеріалів і виробів, коксування вугілля).
Шихта поміщається у вібросепаратор, де відсіюється порошок – карбон, насичений хлорним сполуками цинку. Це вже готовий матеріал для металургії, де цинк з вугіллям використовуються при плавці металу. Цинк покращує плинність металів при плавці.
Далі, шихта, яка пройшла вібровідсіювання, переміщається в магнітний барабан, який відділяє залізо від цинку .
З отриманої поліметалевої суміші в кілька етапів вилуговування витягують марганець і цинк (у вигляді солей), а також графіт. В цілому на чотири видобутих елемента припадає 80% маси батарейок.
Досвід країн ЄС засвідчує, що перероблення відпрацьованих батарейок і акумуляторів доцільно здійснювати на великих механізованих та автоматизованих підприємствах. Оскільки відпрацьовані батарейки та акумулятори добре зберігаються, їх можна накопичувати у великі товарні партії і перевозити на великі відстані.

Люмінесцентні та енергозберігаючі лампи

На сьогодні енергозберігаючі джерела світла майже повністю витіснили традиційні лампи розжарювання. У них набагато менше енергоспоживання, мають більш приємний і комфортний світловий спектр. Одним із значних мінусів є наявність ртуті в складі конструкції.
 
 
    Люмінесцентна лампа або популярна назва “лампа денного світла”, складається зі скляної трубки, яка заповнена люмінофором, двох електродів на кінцях колби, суміші інертного газу і парів ртуті. Світіння пучка відбувається в результаті проходження дугового розряду в парах ртуті. Даний вид світла спочатку ультрафіолетовий. Завдяки люмінофору, який нанесений на внутрішню поверхню колби, світло перетворюється у видимий спектр. Відтінок світла визначає наявність ортофосфата цинку-кальцію або галофосфата кальцію в складі.

Небезпека ртуті

Пари, які утворюються під час розбивання ртутної лампи, дуже токсичні і завдають шкоди людям і навколишньому середовищу. Вміст ртуті навіть в одній лампі може перевищувати мінімально допустимі норми в приміщенні в 30 разів! 1 грам ртуті, який потрапив в зовнішнє середовище, може забруднити 3,3млн м3 повітря або 200 тис. м3 води. Особливістю є те, що в лампі ртуть знаходиться в дуже дрібнодисперсному стані. Площа зіткнення кульок ртуті з молекулами повітря становитиме близько 5000 см2. Отруєння ртуттю та її сумішами з люмінофором може викликати цілий ряд захворювань органів людини. В організмі пари металу накопичуються і атакують центральну нервову систему, нирки, легені, печінку. Особливо важко отруєння ртуттю переносять діти. Потрапляючи на звалище, а потім в підземні води, люмінофор, який містить залишки ртуті, перетворюється в більш небезпечне стійке з’єднання – метил-ртуть.

      У конструкції люмінесцентних ламп міститься від 3 до 25 мг ртуті в залежності від розміру і типу. На перший погляд це зовсім мало, але якщо порахувати кількість викидів відпрацьованих ламп (близько 20 млн), тоді щорічно на сміттєвих могильниках перебуває до 500 кг небезпечної ртуті! Вона за класифікацією знаходиться в 1-му класі токсичних відходів як надзвичайно небезпечна. Виходячи з цього потрібно організувати специфічні особливі умови тимчасового зберігання і подальшої переробки. Ртутні відходи, згідно норм, перед утилізацією повинні зберігатися в закритих приміщеннях в герметичних контейнерах де потрібно обмежити доступ сторонніх осіб.
 
    Якщо неправильно утилізувати ртутні лампи, то може дуже негативно позначитися на великій кількості людей. Заборонено розміщувати відходи від люмінесцентних ламп на загальних смітниках твердих побутових відходів, для цього існують в розпорядженні ліцензованих організацій по переробці окремі склади і виробничі потужності для утилізації. Часто зустрічаються коробки з використаними згорілими лампами біля водойм. Це надзвичайно небезпечно, так як ртуть потрапляє в воду, отруює флору і фауну, а як наслідок потрапляє до ґрунтових вод, що призводить до її забруднення.
  

Як відбувається утилізація люмінесцентних ламп

  Відповідно до класифікатора ДК 005-96 (застосовується для відходів), відпрацьовані лампи відносяться до відходів, які потрібно сортувати і збирати окремо. Зберігання та видалення ламп здійснюється згідно норм екологічної безпеки.
 
На спецалізованих переробних підприємствах зазвичай приймаються різні види ламп:
Ртутні кварцові
Люмінесцентні;
Енергозберігаючі;
Ртутовмісні люмінесцентні;
Бактерицидні;
Дугові натрієві
Лампи солярію (ультрафіолетові).

Способи переробки:

1. Вібро-механічний метод полягає в механічному розділенні компонентів після подрібнення. Лампи спочатку дробляться в спеціальній закритій дробарці – демеркурізаторі. Потім складові поділяються за категоріями (скло, люмінофор, металевий цоколь). Так як ртуть при нормальних умовах випаровується, то її пари відводяться і поглинаються активованим вугіллям. Після цього чисте повітря викидається в навколишнє середовище.
2. Термо-вакуумний метод. У цьому випадку можливе повторне використання ртуті після обробки. Лампи також, як і в попередньому випадку, дробляться в дробарці, далі бій обпалюється при температурі 400 градусів 60 хвилин. Після цього чисті ртутні пари потрапляють в конденсатор з рідким азотом, де виморожуються і конденсуються в ємність в рідкому стані.
3. Гідрометалургійний метод. Процес очищення полягає в тому, що роздроблені вироби піддаються дії демеркурізаторів, в наслідок чого відбувається перехід ртуті в важкорозчинні сполуки. В даному випадку передбачається багаторазова промивка ртутних відходів розчинами. Це є недолік даного методу, так як потрібно надалі ретельно очищати промивну воду, а для цього потрібні дорогі установки.
Приватні особи, які використовують даний вид освітлення, можуть безкоштовно здавати лампи в контейнери для небезпечних відходів, згідно законодавства України.

Ртутні термометри.


Ртуть – рідкий метал, надзвичайно небезпечний для живих істот, оскільки здатний накопичуватися у клітинах, і не виводиться з організму. Ртуть відносить до найвищого I класу небезпеки, тому поводження з ртуттю чи з відходами, що містять ртуть, є ліцензованою діяльністю з найвищими ступенями ризику. Ртутний термометр не має терміну придатності, але ця річ тендітна і, при ударі захисне скло може тріснути, чому ртуть кульками викочується назовні. Оскільки ртуть відносять до найбільш отруйних речовин (вони можуть своїми парами завдавати шкоди людині протягом кількох років), просто викинути градусник у відро для сміття не представляється можливим.
У місті Києві ртутний термометр потрібно викидати лише в упаковці, або ж загорнутими у папір, аби уникнути його пошкодження в контейнер для небезпечних відходів, чи передати спеціалізованим підприємствам.

Розбитий термометр із ртуттю необхідно зібрати у банку з водою, щільно закрити кришкою.
Банку здати фахівцям МНС або підприємству, що займається збором ртутьвмісних відходів.
Адреса Управління з питань надзвичайних ситуацій у місті Києві: вул. Вишгородська, 21; тел. (044) 430-37-13, (044) 353-26-35.
Можна звернутись до КП «Київкомунсервіс» за адресою: вул. Кудрявська, 23; тел. (044) 594-77-11.

Зібрані небезпечні відходи передаються спеціалізованим підприємствам на перероблення та утилізацію!

Останні новини

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ З РОЗДІЛЬНОГО ЗБИРАННЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ 23.09.2020 Шановні споживачі! З часу старту в столиці пілотного проекту з роздільного збирання побутових відходів, окремо пластику, скла та паперу, нашим підприємством вже встановлено 685 контейнерів типу «дзвінок». Відходи з цих контейнерів не завантажуються в один сміттєвоз, вивозяться окремими спецавтомобілями на сортувальні лінії, де досортовуються за видом та кольором, що робить їх придатними до повторного використання, […]
Реалізація проекту роздільного збору побутових відходів, на черзі Солом’янський район. 17.09.2020 Шановні споживачі Солом’янського району! Продовжуємо реалізацію проекту впровадження роздільного збору побутових відходів у столиці! Наступний – Солом’янський район. Наразі в столиці встановлено 667 контейнерів даного типу (329 – для ПЛАСТИКУ, 330 – для СКЛА, 18 – для ПАПЕРУ) Перелік адрес та локацій зі встановленими контейнерами Запрошуємо мешканців Солом’янського району, які прагнуть сортувати сміття, активно долучатися […]
Зміни в роботі у зв’язку з карантинними обмеженнями. 07.09.2020 ШАНОВНИЙ СПОЖИВАЧУ ! У зв’язку із зростанням захворюваності на коронавірусну інфекцію (COVID -19), посиленням карантинних заходів, з метою недопущення розповсюдження, працівників КП «Київкомунсервіс» з 07.09.2020 переведено на віддалений режим роботи, та введено обмеження прийому громадян та юридичних (фізичних) осіб підприємців. Нагадуємо, що більшість питань можна вирішити дистанційно, не відвідуючи КП «Київкомунсервіс» – через сайт, подавши […]